Коли кохання відцвіте,
В момент загаснуть зорі.
І темна нічка упаде
На землю неозору.
А сич зненацька закричить
Протяжно і сердито.
І порожнеча у ту мить
Зайде в серце розбите.
Куди ж подівся весни цвіт?
І ніжного кохання?
Зостався попіл і графіт,
Зневіра і страждання.
Пройшло кохання, відцвіло.
Сичі кричать не дарма.
Жила в палацах, як в кіно,
Тепер - живу в казармі.
12.04.2020р. 17-50
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871750
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: НАСТУРЦІЯ