Тумани оповили все кайданами прозорими...
Усі дерева шалями прикрасили, глянь, новими.
І ніби так легесенько стали ходить між вітами.
Весь ліс притих з розквітлими красивими тут квітами.
Та від туману квіточки прикрилися пелюстками.
Доріжки між деревами, здається, стали пустками.
Та вірмо, що розійдуться тумани затуманені.
Як зійде вранці сонечко - зігріє душі зранені .
Іди собі, туманоньку... розсійся поміж хмарами.
Дай сонечка ясненького потішитися чарами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871741
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: Надія Башинська