«… Гомера лаяв, Феокріта;
Зате читав Адама Сміта
І був великий економ,
А не якийсь собі вже гном;
Знав, як держава багатіє,
І чим живе, і як, чому
Їй золото до «розуму»,
Коли продукт, простий, не мрія…
Науки батько не вивчав,
В заставу землі віддавав. »
"""""""""""""""""""""""""""""""""""
«Немає щастя з благодаті,
У вас, це розлад… — на віки:
Прекрасні ви, хоч біснуваті,
Розумна., як… — чоловіки.»
"""""""""""""""""""""""""""""""""""
«Я вас любив: кохаю, Вас., ще, може,
В душі моїй любов не гасне ні;
Це не турбує Вас, чи й допоможе;
Я не бажаю смутку вам, в борні.
Я вас любив безмовно, безнадійно,
Знав з боязкістю, ревнощей сльоту;
Я вас любив так щиро, ніжно, мрійно,
Так, дай вам Бог, кохання мить святу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871714
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: vektor