В оцій всесвітній веремії,
У монотонності новин,
Повинно бути те,що гріє,
Над чим не владний часоплин.
Весніє всюди. Дика груша,
Ясним накрилася вінком.
Дзвенять в піснях пташині душі,
Росу збира в долоні гном.
Наздоганяє хмари вітер.
Вербову гілочку візьму,
Торкну вербою тіло світу -
Хай стане легше і йому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871705
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: Стяг