Весняний поцілунок

Весна  нам  щастя  дарувала,
Зігрівала  своїм  теплом.
Привітим  сонечком  ласкала,
Зібрала  нас  у  полі  за  селом.

Квітучим  дивом  чарувала,
Ароматом  п'яніла  нас.
Віночок  з  квітів  у  коси  заплітала,
Прокладала  стежину  із  прикрас.

Небо  вражало  піснеспівом,
Якого  озвучували  пташки.
Трембіта  лунала  переспівом,
Плели  свою  долю  павучки.

А  там  під  лісом,  перед  горою,
Благородний  олень  проскакав.
Він  промчав  до  водопою,
І  бистру  річку  подолав  у  плав.

Сорока  дивно  стрекотіла,
Принесла  новину  нам  чудну.
Вона  прутка  і  не  сидить  без  діла,
Ловить  у  подиху  весну.

Ведмідь  в  берлозі  прокинувся,
Повільно  помандрував  в  долині.
Від  вітру  полохливо  стрепунувся,
Сховавсь  у  зеленій  ялині.

Вже  чутно  журавлиний  клекіт,
Що  разом  летить  із  весною.
Мене  стривожив  тихий  шепіт,
І  поцілунок  дарований  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871668
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2020
автор: Віктор Варварич