Зненавидівши, полюбив людей..
поганих, жорстоких, злих егоїстів.
Це можна продовжувати писати декілька ночей,
в сотнях моїх віршах однакових змістів.
Не цікаво вже нічого, вже нікому не цікаво..
Вже нікого не турбує, хто кого і як катує.
Я люблю людей лукаво.
Гріх всміхаючись святкує,
мене Бозя не почує.
Не дізнається, що я
поєднав ці букви разом..
Як гойдалася петля
під диктаторським наказом.
Вранці знайдуть гарне тіло, що від голоду збіліло;
не відомо чому голе, у синцях та охололе.
Душу викрав вже янголик -
християнський православний, не католик.
Душу добру.. мій янголик.
Тай з небес у прірву вкинув
до людей, яких покинув.
До загробленого храму -
в склеп земельний - чорну яму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871637
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2020
автор: Артур Шадура