ЯКБИ ОТАК…

Мрію  тебе  носити  на  руках,
Щоб  твої  коси  падали  на  плечі.
Не  страшно  те,  що  я  вже  у  роках,
Та  ще  в  душі  не  чую  холоднечі.

Не  ти  мене,  а  саме  я  тебе,
Візьму  під  руку  й  поведу    до  храму.
Над  нами  буде  небо  голубе,
Яке  до  щастя  нам  відкриє  браму.

Піду  тоді  з  тобою    до  вінця,
Бо  ти  під  ним  ніколи  не  стояла.
І  будемо  до  віку,  до  кінця,
Лише  б  мене  коханим  ти  назвала…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2020
автор: Віталій Назарук