Покажи мені віру твою,
Покажи мені твої чекання,
Покажи ту дорогу святу,
На якій лиш благі поривання.
Покажи мені віру твою, -
Хай побачу в тобі я Ісуса, -
Як торуєш стежину свою,
Може й я туди серцем вернуся.
Покажи мені віру твою,
Покажи на ділах, не на слові;
Нехай з діл тих Ісуса узрю,
Розтоплюся у вічній Любові.
Покажи мені віру твою,
Мало є так правдивості в світі.
«Боже, знаєш Ти душу мою,
Де же щирі живуть Твої діти?»
Не втаї, брате, віру свою,
Я утомлений, серце шукає.
Де б залишити смуту мою,
Де б знайти мені те, що втішає?
Покажи мені віру твою,
А тоді не змовчи про Ісуса.
Порятуй бідну душу мою,
Не мовчи, я так серцем томлюся...
Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих…Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. (Біблія, Римлян 8:19;22)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871558
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2020
автор: Лілія Мандзюк