БЕЗ ТЕБЕ НАВЧИЛАСЬ ЛІТАТИ
Біля берега тонула на дно з тобою
І нуртувала, безпомічна на мілині.
У золотій клітці шукала птаха волю
Задихалась, як риба без кисню у тузі.
У безодню ,несли мене бурхливі хвилі
І на відстані руки шукала надію.
Пролітав ,наді мною Ангел - пташки милі
Взяли, на крила... понесли на берег надії.
Я, зустріла, рожевий світанок -новий день
Народилась ,вдруге і побачила світло.
Все сплило, за водою... і кохання мігрень
І ,відпустила тебе... тож лети за вітром.
Я ,відчула, солоний смак морської води
І хотіла ,ложку цукру у чашці чаю.
Щоб у твоєму серці трояндою цвісти
І збирати, сочні плоди у нашім раю.
Без тебе, навчилась літати до зорі
Любити, життя і ловити зорепад.
Ти, знаєш, я прощала все тобі у житті
А на жаль, нашу весну не вернути назад.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871543
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2020
автор: Чайківчанка