У тобі озовуся струмочком,
Що весною так ніжно дзюрчить.
Посміхнуся у полі дзвіночком,
Ти лови незабутню цю мить.
Озовуся я вітром у полі,
Доторкнуся ясним промінцем.
І подякую щиро так долі,
Що вона не приносить нам щем...
Серце мовить страждати не мушу,
Хочу знати, що мовить твоє.
Хоч думки так стривожили душу,
Та у них, ще кохання живе.
Те кохання, яке незабути
І не викинуть з серця мені.
Як я хочу в обіймах побути,
Подаруй мені дні чарівні.
Хай вони, ще любов'ю зігріють,
Хоч на відстані, то не біда.
Мої мрії в душі, ще жаріють
І на серце моє осіда...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871464
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)