О, як любили, ще дітьми
Ховатись в лісі, біля хати.
Урізнобіч тікали ми,
Бо після «десять» йшли шукати.
Вгорі високо, поміж крон
Гойдались в гамаку гілковім.
Несла черемха у наш схрон
Суцвіть білесеньких п’янковість.
Ще я тихенько, наче кіт,
(Із почуттям палкої втіхи)
Поміж густих зелених віт
З ліщини шморгала горіхи.
Тікало серце із грудей.
Навколо гепав його стукіт,
Та в пазусі вже був трофей
І в роті соковитий хрумкіт.
День танув прямо на очах.
Батьки гукали нас додому.
Проміння сонця в сповитках
Зелених ковдр ховало втому.
І ми злітались звідусюд:
Весела зграйка гомінлива.
«Дитячий щирий сміх» - етюд
Малюю в пам’яті щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2020
автор: Олеся Лісова