Фантазія в людей багата,
Ці анекдоти про вірус смішні,
З одного боку не велика втрата,
Сидіти вдома й не виходити кудись...
Але для тих, хто в лікарні помирає,
Та інших, що чекають чи помруть...
Для них сміху взагалі немає,
У них лише молитву з уст тихенько чуть...
Ці люди моляться до Бога.
І просять, Боже, поможи,
Прости за вчинки, що порушили твої закони,
Помилуй, Господи, прости і сохрани .
І Бог це чує, Він прекрасно бачить,
І знає помисли усіх...
І Він це зробить, грішникам пробачить,
І вилікує як паралізованого в Капернаумі, їх.
Але хто добре пам'ятає,
Він душу спочатку лікував...
Відпустивши гріхи, тілу сил піднятися надав.
І паралізований з чистою душею встав.
Отож, час нам лікуватися настав, але почати треба всім з душі,
Бо хто до Бога наближається, тому ніякі віруси й хвороби не страшні...
І вірити, не вірити це ваша особиста справа,
Ви можете сказати, що це лише слова,
Але ніколи не одужає людина...
Якщо забруднена образами і злом душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871403
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 09.04.2020
автор: Юля Блаженко