Рожевий місяць дивиться на нас
магічними очима.
За плечима -
згасає день, перебігає час,
немов маленький
зляканий хлопчина…
На повні груди дихає земля
і приміряє зоряне намисто…
Ця повня мою душу окриля́,
нашіптує про тебе
ненавмисно.
У незбагненній тиші я мовчу.
Згорають у мені метеорити…
Крізь тебе
сяйвом місяця течу,
бо про святе –
не вмію говорити…
З книги "ЧАС КУЛЬБАБ" (2023)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871354
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2020
автор: Ірина Білінська