Багатокрапка, багатокрапка,
Долею моєю вигострена.
Скажи, хто дав тобі повноваження,
надію давати серцю, вселяти її в Душу,
сльозою, що скотилася назовні?
Багатокрапка, багатокрапка, не знаходжу потрібних слів,
але на обличчі від тебе аристократичної блідості наслідки.
Багатокрапка, багатокрапка, ти краще, ніж закрите майбутнє,
ти надаєш право все з початку почати і не підкачати.
Багатокрапка, багатокрапка, ти не крапка, і навіть не кома.
Ти, як Азбука Морзе з глибин далекого сердешного Раю.
Багатокрапка, багатокрапка,
ти, як Планет далеких стовпище,
даруєш своє вабляче тепло,
не покірній Долі на зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871339
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2020
автор: Svitlana_Belyakova