(із збірки "Чаро-зіллячко" )
В кімнаті темній жах і морок,
Дощ стука у віконне скло,
Мабу'ть незатишно надворі,
Зігрітись проситься в тепло.
А я боюсь зайти в кімнату,
Здається, щось мене там жде,
Таке страшне і волохате!
Не бачене ніким, й ніде!
Хм... Уявляєте? Це ж треба!
Якийсь смішний дитячий страх...
Ось зараз вичавлю із себе
Той морок, що сидить в думках!
Ступила крок в кімнату темну,
Включила світло. Так і є,
Той страх терпіла я даремно:
Усе тут рідне, все — моє!
Враз чую: за віконцем злива
немов шепоче: - Не радій,
При світлі бачить неможливо
Те, що живе у темноті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871333
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2020
автор: Людмила Григорівна