Не буває кінця без початку,
Як початку нема без кінця,
Просто час поміж них ставить латку,
Що, мов пластир, лікує серця.
Розлучаємось, знову кохаєм,
Забуваємо, згадуєм щось,
Десь знаходим, а десь і втрачаєм,
Проводжаєм, стрічаєм когось.
В кінці слів наступає мовчання,
За мовчанням приходять слова,
За гріхами - святе покаяння,
За снігами - зелена трава.
Знов кінець у початку зникає,
За прощанням лунає "привіт",
Після того, як сонце сідає
Знов зірки осявають цей світ.
Бо кінець - це початок нового,
Ну а може й старого, хто зна...
Не буває ось так, щоб нічого,
За зимою завжди йде весна.
Просто час поміж них ставить латку,
Що, мов пластир, лікує серця,
Не буває кінця без початку,
Як початку нема без кінця.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871267
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.04.2020
автор: Sukhovilova