Бог все контролює!



Ви  кажете:  "Слухай,  дивися,
Ніде  не  ходи,  бережися,
Бо  вірус  усюди  вже  є,
Гляди,  доглядай  там  себе.

Він  в  світі  усюди  літає,
Людей  більш  і  більш  заражає.
Пий  воду,  мий  руки,  (мовчи!),
А  маску  ти  носиш,  скажи?

Лимони  для  себе  купила?
А  воду  щоб  теплую  пила!
Від  інших  ставай  віддалік,
Хоч  метер  щоб  був  отой  лік.

Зроби  собі  їжі  запаси,
Дезрозчин  неси  теж  до  каси.
Чихне  хтось,  то  ти  утікай,
Рукою  хоч  ніс  затуляй.

Слідкуй,  щоб  достатньо  ти  спала,
І  менше  їж  м'яса  і  сала.
Із  хати  ніде  не  виходь,
Як  швидше  з  роботи  приходь.

Не  здумай  за  руку  вітатись,
Бо  можеш  в  цю  мить  заражатись.
В  обійми  чиїсь  не  спіши,  -
Цього  ще  й  інших  навчи.

Ще  мед  не  забудь  уживати,
І  фруктів  побільше  з'їдати..."
Поради  й  поради...  Але,
Не  Бог,  то  що  нас  збереже?

Мене  Своїм  Словом  втішає,
І  каже,  що  в  небі  чекає.
Нічого  не  страшно  із  Ним,
Із  Батьком  небесним  моїм.

Поради  я  ваші  приймаю,
Та  все  в  руки  Бога  вручаю.
Навіщо  тривожитись  нам,
Як  Бог  контролює  все  Сам!?

Коли  Він  Своїх  й  забирає,
То  всеодно  утішає.
По  смерті  ми  будемо  з  Ним,
З  Спасителем  Богом  святим.

Він  нас  від  хвороб  зберігає.
А  часом,  коли  й  допускає,
То  вірмо,  не  лишив  Він  нас,
Якщо  ми  є  вірні  всяк  час.

Я  хочу,  я  хочу  до  Бога!
Та  поки  земная  дорога.
Пробачте,  рідним  є  небо...
Вабить  постійно  до  себе!

Дай  сил,  Боже,  в  вірі  стояти,
І  Слово  Твоє  зберігати.
Готуй  моє  серце,  міняй,
Ласку  Твою  проявляй.

Я  хочу  Тобі  довіряти,
І  вічно  в  раю  пробувати.
Ти  мир  Свій  у  серце  послав,
За  мене,  Ісусе,  страждав.

Я  ласкою  стала  багата,
Бо  стала  дочкою  для  Тата!
"Не  бійся,  черідко  мала,
Тебе  приведу  в  небеса".  (Лк.12:32)

...Я  ваших  порад  не  цураюсь,
Та  в  руки  Ісуса  ввіряюсь.
Земля  -  це  не  рідний  мій  край,
Видніється  серцю  вже  рай.

Бог  нині  дає  час  тут  жити,
Я  хочу  для  Нього  служити.
Мій  друже,  поклич  до  Христа,
Хай  геть  відійде  суєта.

Мій  брате,  ти  знаючий  Бога,
Чому  ж  то  у  серці  тривога?
Чому  ти  в  печалі,  сумний?
Наш  Бог  є  навіки  живий!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871262
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2020
автор: Лілія Мандзюк