Милим не будеш через силу,
Як в неї інший в голові.
Бо він для неї те світило,
Що розчинилося в крові…
Ти не будуй собі ілюзій,
Рана життєва заживе.
Як сам на сам, а не в окрузі,
Тебе коханим назове…
І ти тоді впізнаєш щастя,
Її рука в твоїй руці.
Приймете вдвох своє причастя,
І одягнуть на вас вінці.
І так удвох за руки взявшись,
Пройдете весь життєвий шлях.
Не просто жити закохавшись…
Лети допоки вільний птах.
Коли окріпнуть твої крила,
Ти станеш власником плодів,
Тебе побачать, як світило,
То милим станеш ти тоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2020
автор: Віталій Назарук