Так епічно усе закінчилось,
Трішки пафосно, трішки з вогнем,
Все у звуках фанфар розчинилось,
Що стихають в душі з кожним днем.
Що стихають, мов плач немовляти,
Переходячи в тишу німу,
Лиш іронія може сказати:
Що? Навіщо? Коли і чому?...
Та до нас їй вже діла не має,
Ні до нас, ні до плачу фанфар,
Ні до того, що в серці згорає
Те кохання, що наче Ікар.
Та любов, що між нами ще билась,
Наче птаха з далеких країв,
А тепер просто долі скорилась,
На вогонь полетіла без слів.
І розплавилась вся, розчинилась,
Під весняним, цнотливим дощем,
Так епічно усе закінчилось,
Трішки пафосно, трішки з вогнем...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871164
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2020
автор: Sukhovilova