Всі ми люди на землі,
Доля в нас одна,
Так скажіть мені,будь ласка,
Чому народ не поважаєм ми?
Всі ми люди на землі,
Та не важливо звідки ти?
З цієї чи іншої країни?
Важливо лиш,те хто ми є!
Скажіть мені:
Чом жить не можна в мирі?
Скажіть мені:
Навіщо нам війна?
Війна—це біль суцільна,
Що приносить лиш страждання!
Війна нікому не потрібна,
Та майже всі її прагнуть!
Всі ми люди на землі,
Доля в нас одна,
Тож давайте будемо
Інших поважати ми!
Всі ми люди на землі,
Всі життям живемо.
Живемо так,як і колись
жили динозаври!
Жили вони життям своїм,
Та й не знали,що закінчиться
Ера їхня,що розпочнеться наша,
Й живемо ми,як колись вони!
Але скажіть мені,
В чому сенс життя?
Щоб жити чи вмирати?
Ми живемо в замкнутому крузі.
Ти народжуєшся,ростеш,
Стаєш мудрішим,але про життя,
Нічого ти не знаєш,
І врешті решт,вмираєш ти!
Та в чому сенс життя?
Навіщо жити,щоб потім вмерти?
Чи вмерти,щоб жити?
Та чом не насолоджуватися життям?
Чому ж не насолоджуватися:
Цвітом весни та квітучими лугами,
Сонцем,що ховається за обрієм,
Та сяйвом місячним,що шлях освітлює!
Та цікаво все мені
Що все-таки було спочатку?
Народження чи кінець?
Кінець чи початок?
Казала я раніше:
Це питання невідомості.
І кажу я зараз:
Жити вічно ми не зможем!
Динозаври... Існує дві гіпотези:
Астероїд,що колись упав на землю
чи виверження вулканів.
Та не відомо,чи справді так було?
Ми напевно ніколи не дізнаємося,
Що ж все-таки було в минулих
Мільйонах та мільярдах років.
Адже не всевишні ми! Ми лиш люди.
Але хто-зна,як воно
було в минулому?
Можливо, все було сплановано.
Та не знаєм ми нічого!
Нічого не буває вічно,
Динозаври вимерли колись,
Та й наша ера закінчиться!
Нічого не буває вічним!
Всі ми люди на землі,
Та усі маємо право
на минуле та майбутнє!
На історію нашу споконвічну.
Всі ми люди на землі,
Доля в нас одна,
Потрібно жити,насолоджуватися!
Адже,не знаєш ти,що буде завтра?
09.03.2020 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2020
автор: Маленька мрійниця