Вона мені не зізнавалась довго,
Хоча душа трояндою цвіла,
Кохання виливала вона в слово,
Й сама завжди щасливою була.
У неі почуття в душі співали,
У серденьку співали солов"і,
У кожнім слові чулося "Кохаю!"
Світились очі зорями іі.
Про зустріч завжди мріяли ночами,
У мріях ми щасливими були,
І душі виливали ми піснями,
Й серця у нас трояндами цвіли.
Чомусь нас доля довго розлучала,
Ми зустрічі чекали як весни,
У мріях розганяли ми печалі,
Й приходила вона до мене в сни.
Ці сни були для мене подарунком,
У снах я був із нею кожну мить,
Я пригощав кохану поцілунком,
Торкавсь іі жіночих ніжних пліч.
Усмішка іі, серце зігрівала,
Від неі я немов на небесах,
Із вуст іі мелодія звучала,
Вогонь палав в обох у нас в серцях.
І ось, нарешті, зустріч очі в очі,
Від почуттів душа моя тремтить,
Цілую ніжно вустонька жіночі,
Для мене, це свята блаженства мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870986
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2020
автор: Амадей