Любов і гордість

Я  хочу  спати,  сон  мене  колише…
Нас  троє:  я,  напруженість  і  тиша.
Вас  двоє:  ти,  твоє  мовчання.
Я  знаю:  ми  зустрілися  востаннє…
Банальна  фраза:  «Я  тебе  не  вартий!»
Ми  вже  дорослі.  Скільки  можна  гратись?
Та  ні,  ми  діти,  граємося  днями.
Думки  про  тебе  рідні  до  нестями!
Ми  все  ще  діти,  граємось  у  лови...
- Я  хочу  сина!  Ти  ще  не  готова!
Це  я  дитина.  Ти  вже  повнолітній.
Та  не  дивись  на  мене  непривітно.
Ми  просто  загубилися  у  часі.
Принаймні  я,  бо  ти  вже  маєш  щастя.
Вас  двоє:  ти,  твоя  нова  кохана.
Нас  троє:  серце,  я,  глибока  рана.
Я  знаю:  рана  заросте  нескоро.  
Я  не  пробачу,  звісно.  Я  сувора.
Тобто  пробачу,  але  не  забуду.
Ти  перепросиш,  подаруєш  шубу.
- Хіба  не  знаєш,  що  хутра  не  ношу?
- Ти  хоч  приміряй!  Дуже  сильно  прошу!
Я  не  примірю,  тому  що  проти  вбивства.
Вас  троє:  ти,  хутро,  насильство.
Нас  двоє:  я,  моє  переконання.
Радію,  що  зустрілися  востаннє…
Ти  перепросиш,  подаруєш  квіти:
- Облиш  ці  вигадки!  Ми  вже  не  діти!
Не  діти…  Ми  загублені  у  часі.
Принаймні  ти,  бо  я  вже  маю  щастя.
Вас  безліч:  ти,  твої  помилки  і  потворність.
Нас  троє:  я,  моя  любов  і  гордість.

Я  хочу  спати,  сон  мене  колише…
Нас  безліч:  я,  мої  думки  і  тиша.  Тиша…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2020
автор: Miafina