Села мого
одвічную опору:
вербу, тополю, річку і ставок,
карпатський ліс,
малу й високу гору
і біля хати молодий дубок
шаную я,
як найцінніше щастя,
ціную, як дарунок із небес
і в чергове
життєве перехрестя
спокійно йду із вірою в прогрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870823
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2020
автор: Батьківна