Безлюдно повсюди, тривожно.
Весняний лиш радує цвіт.
Загрозу відчув зараз кожний.
Здригається в розпачі світ.
Цей вірус прийшов із Китаю.
З шаленою швидкістю зріс.
Раніше про нього не знали.
В мутаціях змінює ріст.
Невивчений, то ж – небезпечний.
В полоні його – тисячі.
І скептикам вже недоречно:
всміхатись, сміливо йдучи.
Звичайно, що паніка зайва.
Не кращий порадник вона.
Насамперед, будьмо охайні,
терплячі, уважні… сама
загроза мине крадькома,
а з нею цей жах та війна.
У пошуках всі небайдужі:
як вийти з цієї калюжі???!!!
29.03.2020. 14.00
© Copyright: Виктория 75, 2020
Свидетельство о публикации №120040504730
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870809
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2020
автор: Вікторія Лимар