Десь осінь розкидала листя,
Під ноги упало воно.
Калина червоне намисто,
Поклала мені під вікно.
По шибці стікають струмочки,
Осіння, холодна роса.
Сумує, чи робить примочки,
Чи просто журлива сльоза.
Тумани у березі ходять,
Навіюють сум і журбу.
Вони у той час верховодять,
В ранкову осінню добу.
Як вигляне сонечко в небі,
Промінням торкнеться землі.
Ще віти зігріє на вербі,
Промінчик лиши́ть на стеблі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870786
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.04.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)