Тривожиться душа, і болі в серці,
Шукаю щастя в променях тепла,
А зло бушує, витворяє герці,
І дні холодні чомсь несе весна.
Лютує вітер, гне усе додолу,
Гілки ламає, падають сухі,
Не зеленіли, плакали від болю,
Ще не жили, а вже лежать глухі!
О весно, весно! Де твоє проміння,
Чом заховала ти від нас любов?
Чи ж вистачить у нас знайти терпіння,
Щоб пережити зло, й любити знов!
Щоб знов розквітли на подвір’ї квіти,
Щоб задзвонили дзвони для нас днесь,
Щоб ми могли співати і радіти,
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870687
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2020
автор: горлиця