Мелодія звучала у залі " Білий вальс",
До нього поспішила, сказала: " Можна вас".
А він їй посміхнувся і враз зніяковів,
Теплом вальс доторкнувся, серця їхні зігрів.
Тримали ніжно руки, йшла обертом земля,
Кружляли вальса звуки в думках були слова.
Як я тебе кохаю! Як я тебе люблю!
Та ти мовчиш, зітхаєш, хоч так у снах зову...
Він не промовив слова, лиш дихання одне
І серця стукіт знову, їм нагадав сумне.
Мелодія скінчилась, та погляди зійшлись,
Вони знов розлучились, бо він був уже чийсь...
В думках лишилась пам'ять і той останній вальс,
Що ще звучить і ранить, хоч сплинув уже час.
Він ті єдині миті в душі закарбував,
Найкращий вальс у світі, для них тоді звучав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)