Домашній хліб - це справжнє диво
Було звичайним на селі,
Рум'яний пишний і красивий
І найсмачніший на землі!
Я пам' ятаю, як бабуся
Домашній хліб в печі пекла,
А потім вже моя матуся
Мені рецепт передала.
Із покоління в покоління
Всі знали правило одне,
Що треба до свого уміння -
Вложити душу - головне!
Хліб на столі - для всіх святиня
Була і є на всі віки,
Бо пам'ятає Україна
Голодні, страчені роки...
До спогадів я повернуся
В мого дитинства добрий час,
Про хліборобський труд бабуся
Розповідала нам не раз...
Як полі сіялась пшениця
І як в' язався перший сніп,
Мололи зерна, як годить я,
А з борошна містили хліб...
Дитинства сонячна картинка
Давно залишилась в думках,
В моїй руці хрустка скоринка,
Духмяний хліб на рушниках...
Любов Шемет
3 квітня 2020 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870558
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2020
автор: LubovShemet