Дамоклів меч висить над людством знову
Але ж свідомих небагато.
Не слухають про карантин ні слова,
Бо краще на пікнік, чим - в хаті.
Без масок їм чому б не погуляти.
"Хі-хі, ха-ха, який там ризик",
Бо то ж старі не їхні тато й мати.
( Чуттів людських давно вже криза).
Ліси рубають - владні жмутки грошей.
Забруднюють річки, озера,
І нищать поступово все хороше.
Утілюють в життя афери.
Дамоклів меч висить над людством зараз.
Чи буде покаяння щире?
Коронавірус чи зачинить брама?
Скоріш усім отямтесь миром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)