Хвилину дивуюсь, як може у світі
Весна ворожити на білому квіті.
Але придивилась, сніжинки на лоні
Сідають легенько мені на долоні
Оце дивина - квіт кружляє зі снігом,
Така дивовижа розноситься світом
Та що за манера весну спокушати?
Тож будемо дружно його проганяти!
Попросим красуню, щоб теж не здавалась,
А впевнено сміло зі снігом змагалась,
На варті так стала, як рідная мати
І дійсно тоді вже її не здолати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870356
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик