МИ нині усі - ув одному човні,
Над морем зловісная тиша…
НікУди не дітись й тобі, і мені,
Лиш хвилі безодня колише.
Розбурхане море – суворе життя:
Тут кожному думати треба;
Хтось лається, плаче, хтось човен хита,
Молитви возносить до неба…
Чи бідний, заможний – є вихід один:
Всім разом життя рятувати…
А прИсуд – суворий: достатньо причин,
І нІкуди з човна втікати.
Новітнє століття, потужний прогрес –
Планета – колиска первісна…
Не Бога - себе вознесли до небес –
На плач обернулася пісня.
Щоб вижити, кожному треба гребти,
Всім – дружно, потужно, єдино, -
До тверді, до берега, так, до мети,
Творіння Господнє, людино…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870303
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: Світла(Світлана Імашева)