Любов до Вітчизни,
До рідного карпатського краю
Ввійшла в долю людини
Не простим дарунком,
Ввійшла в єство
Композитора, художника-митця
На жаль, передчасно
Втрачене його життя,
Проте свята народна пам’ять
Вона ж бо вічно є жива!
Красу людську, вроду і талант
Передчасно знищили «брати зі сходу»
Жорстокими руками, на руках яких
Кров людська не буде змитою ніколи.
Ці вбивчі руки ламали пальці співакові,
Щоб ноти не писати, щоб пісні не звучали.
Красиві очі викололи!
Щоб не милувались землею України.
В Брюховицькому лісі били й катували,
Петлю на шию закладали,
Отак життя майбутньому герою відібрали.
На шию кати петлю заклали,
Немов беззахисному, бідолашному ягнятку.
ЧИ щасливим став ти кате?
Куди ж сховав ти докори совісті своєї?
Забрав ти душу молоду з життя,
Свою ж – потворного вбивці, дияволу віддавши,
… а може у тобі душі людської й не було?
Ти, злочинцю, в далекому 1979 му
Медаль нагородну «За Доблесть» здобув
За бандитський вчинок, за вбивство,
Ще одну «звездочку» на погонах розмістивши.
Смертельний гріх та не один
Вчинив ти, вбивце-людожере,
Перед Господом Богом відповісти мусиш
За душу страждальну молоду, погублену тобою
А тут на землі твій кістяк, напевне,
Прикритий урною червоною із п’ятикутною «Звездою»
Місця на Небесах тобі Богом не відведено, тиране,
Бо плачуть у вічній жалобі Володимира рідні
Та сльози їхні не просихають на очах,
Бо плачуть та ридають друзі Івасюка,
На могилі плачуть квіти,
Плаче українська нація його!
Завмерли ноти й ключ скрипічний,
Недописані пісні в пісенному альбомі,
Милозвучних сто сім пісень сумують у жалобі,
В них краса, в них дух вольниці Карпат
В ста семи піснях – віра, надія, любов –
Дарунок безцінний рідній Україні.
Слава Україні!
Героям Слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870202
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2020
автор: olga boryslawska