[i]Невісточки полів - плакучі ве́рби,
Тужливі струни по розбурханих світах.
Неначе хтось поставив свої ге́рби -
Сліди печалі листям на очах.
Життя шмагає вітром вередливим,
Згинає доля коси чепурні.
У жорнах сьогодення важко буть щасливим...
Та донкіхоток не зламати у млині.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870164
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2020
автор: Мандрівник