Оба́ві край


Ти  вийшла  феєю  з  туману,
що  очі  густо  застеляв,
бо  «Еротичного  обману»
тоді  я,  мавко,  не  читав.
У  щастя,  що  упало  з  неба,
ніяк  повірити  не  міг.
Не  знаю,  як  я  жив  без  тебе,
та  глузд  здоровий  переміг!

Все  ближче,  ближче,  крок  за  кроком
ми  наближались  уві  сні
наперекір  життя  урокам
і  сьогоденній  метушні…
Буття  ввійшло  в  чарівну  пору,
все  рідше  й  рідше  дні  сумні,
ми  подолали  нашу  гору
і  море  видно  вдалині!

Уже  боятися  не  стану,
все  ближче  той  жаданий  час,
як  еротичному  обману
настане  край.  Кохання  нас
наповнить,  бажана,  по  вінця,
зіллються  в  посмішці  серця
і  доля  всім  роздасть  гостинці,
і  приведе  нас  до  вінця!

26.03.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870117
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2020
автор: Олександр Мачула