У рівнесенькій долині розстелю рушник,
А обабіч біля хати гомонить вишник
Неймовірну ту картину бачу з далини
Розквітає вже година ранньої весни
Заглядає промінь сонця в кожну дивину
Розкриває неповторно трепетну красу,
Як природа так створила досконалий штрих?
Хочу радісний букетик я зібрати з них
Ось вже гілочка із вишні шле п"янкий привіт,
А з синеньких незабудок килимок, як світ
Тут конвалія дарує аромат весни,
А ліричнії примулки пишуть нам листи
Ох, майстерна у природи гама кольорів
Світ вже дійсно досконалість зберегти зумів?
Барви сміло захопили весь безмежний світ,
А у серденьку лишили незабутній слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик