ДНІ ЗА ДНЯМИ

Навшпиньки  день  зіп’явся  і  дощем,
Чи  мо,’  –    із  неба  сірого    сльозами…
Давно  веселість  змита…  Туга  й  щем,
І  чорний  дим  –    фарватер  –  між  гріхами.

Людський  ресурс,  найкращий,  –  проти  зла  –  
Всього  лиш    віра,  маски  і  спецодяг,
Рятують  медики  крихкі  тіла,
Доточує  все  хвіст  короно-  потяг.

Важливо  в  цьому  часі  непростім
Подумати  про  душу,  Божу  силу.
В  столітті  кожному  є  свій  екстрим…
Не  звикли  люди  до  любові,  миру.

Колись  Господь  в  порядок  дикий  світ
Привів,  навчив  законів  і  молитви.
Не  все  дійшло  до  ще  зелених  віт,
За  панування  почалися  битви.

Йдуть  проти  Бога  –  звивин  в  них  катма,
Століття  грішне  –  лиш  Мамона  й  тіло.
Живе  довкілля  вбила  душ  зима,
Клонуються  бездушні  всатаніло.

Навшпиньки  день  –    молись,  Людино,  Ти,
Щоб  Світло  Боже  Землю  просвітило,
Щоб  вибратися  світу  з  темноти,
Розправити  майбутнього  вітрила.

Живій  Душі  під  силу  світ  спасти!

30  березня  2020
м.  Мадрид
(с)  Валентина  Гуменюк




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2020
автор: палома