САМА

Мені  так  потрібне  кохання,
Відчуття  потрібності  комусь...
Я  все  своє  життя  його  чекала,
Але  не  те  приходило  чомусь...
Бо  у  коханні  не  буває  зради,
Кохання  справжнє  душу  не  ятрить,
В  коханні  завжди  вірність  є  і  правда,
А  ще  в  коханні  серце  не  щемить....
Але  моє  кохання  десь  згубилось,
Літає  між  світами  і  людьми,
А  я  втомилася  без  нього,  я  втомилась...
Втомилась  жити  в  самоті  серед  юрби.
Довкола  шум...  мене  не  помічають...
Неначе  там  мене  зовсім  нема...
І  скільки  ще  стояти  там...  не  знаю,
Допоки  ж  у  юрбі  стою  сама.

25.03.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869814
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2020
автор: іванесса