Сонце світить ясніш, як весна у душі,
Теплий погляд на мить зупинивсь на гіллі.
Наливають бруньки на бузковім кущі,
Подих вітру приніс соловей на крилі.
І синичка в садку прославляє весну,
Сойка йойкає щось: не лишайте одну,
Скоро місяць зійде, буде лячно без сну,
Спокій прийде тоді ,як я пару знайду.
Бо у парі й біда так не тисне думки,
Як об руку рука у незнанім путі.
І у серці любов, і роки - невзнаки,
Аж у грудях щемить, як в сім’ї, у гурті.
28.03.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2020
автор: Валентина Ланевич