«Не поет вона. Не поет!» –
Чорна заздрість услід сичала,
А вона набирала лет –
Музу радо свою стрічала.
«Не поет вона. Не поет!» –
Заявляли й авторитетні,
А вона мала свій секрет –
Не дозволила лірі вмерти.
Не поет вона?! Може, й так
Та словами ж он як жонглює.
В дні скорботи і у свята
Світу вірші свої дарує.
А у них і весни розмай,
І мелодії солов’їні,
І надія, котра трима
Дух незламний для України.
20.02.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869786
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2020
автор: Ганна Верес