Посіяла долю дітям
Матуся і… відійшла,
Не встигнувши й порадіти, –
То воля небес була.
А дітки, мов ті курчата
Без сонечка і трави,
Їх нікому захищати,
Частенько й голод давив…
Спинались таки на ноги,
Гуртом проти бід, хвороб,
Й отримали перемогу;
Не мали в сім’ї нероб.
І щастя їм посміхнулось,
А мо’ то послав сам Бог,
Бо з Божою перетнулась
Матусі свята любов?
12.03.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869779
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2020
автор: Ганна Верес