Чому наче мертва ходжу стільки часу?
Чому не радію? Чому не живу?
Щохвилини все більше і більше я гасну...
Стала схожою я на примару страшну.
Чому серце моє, як колись, не радіє?
Чому крила мої полягли від дощу?
Та у серці жаринка усе ще жевріє,
А як вдастся, багаття я знов розведу!
І тоді на вустах знов усмішка засяє,
І душа знову римами в вірш перейде.
Бо ж нічого сильнішого в світі немає,
Як та віра, що в серці живе!
26.03.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869777
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2020
автор: Птаха в польоті