Ти думаєш чи буде щось по іншому?
Що доля якось зверне в інший бік?
А я не думаю про це вже більше,
Змирилася і доживаю вік.
Одного дня розбилась моя мрія
І я її зібрати не змогла.
За вітром в полі я її розвіяла
І зовсім не тому щоб проросла.
Впустились руки... все якось змінилося,
Життя, за звичкою, струмочком потекло...
В душі ні радості, ні смутку не лишилося,
Та і душі немовби не було...
І день як день... а ніч лягла примарою
Замучив відчай в передчУтті страху...
Немов й жила, та не була коханою
Своє ж кохання віддала на страту.
18. 03. 20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869699
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2020
автор: іванесса