Ми вдома
Ми з тобою знову вдома,
як учора й позавчора,
але втома невідома
нам, коли душа не хвора.
Сяють стіни у кімнаті
милим світлом від віконця,
ніби справи непочаті
нас чекають денним сонцем.
Почитаймо книги разом,
подивімось мелодрами,
хай щоразу, хай щоразу
радість буде поруч з нами.
Пригадаймо миті щастя
чи помріймо, мов пташини,
як літаймо у замістя
ми на поле конюшини.
Карантин — не цвіт печалі,
бо біда завжди десь поряд,
а життя веде нас далі
і туди, куди йде погляд.
Ми з тобою завше вдома,
адже дім живе між нами
як планета підсвідома,
де любов міцніє снами.
Віктор Цвіт 24.03.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2020
автор: Віктор Цвіт