Березневий вітер, сонце березневе,
Квіти березневі вже навкруг цвітуть...
Не дивуйтесь люди, це весни тенета,
Нові мрії й думи нам усім несуть...
Хоч буває вітер й холодом повіє,
Сонячне проміння його відганя...
Це уже природа крила розгортає,
Браму вже відкрила лагідна весна...
Зустріти зі співом нам весну хотілось,
Та ось ненароком знов прийшла біда,-
Зі сходу, чи з півдня злий коронавірус,-
Принесло повітря, чи може й вода...
Сидять тепер дома і дорослі,й діти,
Карантин сусвітній спиняє життя...
Влада об"явила його, як досвітній,
Й коли це скінчиться з нас ніхто не зна...
Уже не працюють фабрики й заводи,
В неспокої люди й, навіть дітвора...
І в містах, і в селах міліють доходи,
І люди не знають звідки ждать добра...
Усе зупинилось, транспорт зупинився,
На жаль зупиняються і людські життя...
І чого чекати, виглядати звідки,
Не вмира Надія й Віра в майбуття...
Ми поки що вірим, що усе минеться,
Повернеться сила і мине біда...
Минуть негаразди, ритм життя вернеться,
Віруси ж не вічні, змиє й їх вода...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869622
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 27.03.2020
автор: геометрія