Живи, спіши, дій, дихай на повну,
Бо час летить по правді дуже й дуже швидко.
Ні, не марнуй жодну мить коштовну,
Не роби так, аби її не було видко.
Роби, що хочеш, маєш зараз, бо потім більше вже не буде
Ані часу, ані можливостей, ані подій.
І тільки твоя пам'ять точно не викине та не забуде
Те, як горіли ясно всі ці спалахи надій.
Живи, рости, виточуй знання.
Хапай суцвіття справжнього кохання.
Шукай шлях до свого пізнання.
І не зчувай беззвучного зітхання.
Бо пройде час ‒ і ти не зможеш озирнутися
Назад,
І від подій різких не встигнеш схаменутися
Навряд.
Живи, живи, живи, не чекаючи нікого,
Бо пройде час, усе проходить.
Поринай до цілей, незалежно ні від чого,
Бо не відразу все виходить.
22.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869371
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.03.2020
автор: Оля Тимошенко