барбариски

зелені,  мов  очі  собак  уночі,  ліхтарі
висвічують  розчеnірені  пальці  дерев,
що  тягнуться  до  облізлих  рудих  вагонів,
напханих  цукерками  до  самого  верху,
і  повітря,  м'ятне  й  липке,
як  годиться  у  липні,
липне  до  щік  і  до  носа  -
так  приємно,
що  не  буду  витирати  його  рукавом
"з  третьої  колії  відправляється  потяг",  -
лагідний  жіночий  голос  відкілясь  з  неба
до  мене  говорить
ія  звертаю  на  стежину  тоненьку,
що
звивається
уздовж  Абіссініі
повз
бородатих  залізничників,
спокійних,  як  вечір  при  заході  сонця,
що  шукають  метали,
і  один
попросить  в  мене
кілька  гривень
на  дюшески,
на  барбариски

•  Абіссінія  -  самоназа  мікрорайону  в  Миколаєві

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869320
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 25.03.2020
автор: Олег Дорош