Не їдьте, діти, я на карантині,
Щодня тікаю з хати на город,
Набридло у всесвітній павутині
Читати як усюди мре народ.
Думки погані із торішнім листям
Згрібаю в купи разом з бур'яном,
И спалюю, журба вогню боїться,
Переживемо цей Армагеддон.
У кухлику на двох старих цеглинах
Зварила чай з вишневих гілочок
Ось-ось, я знаю, зацвіте калина,
И Бог боронить наших діточок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869234
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2020
автор: Катя Андриенко