А 25?

О,  Дорі!  Малюють  фіранки  
У  змові  Фольга  і  свинець,  
Здаються  свіжішими  ранки,  
Ааа,  дехто  вже  мислить,-  кінець?!  

Кінець,  то,-  початок,  нового,  
Де  Альфа  і  Бета  і  грім..  
Нудьга,  -  колесниця  до  Бога  
У  нього  лиш  правда,  лиш  Він  

Погляне,  і,  зглянеться,  строго  
Картати  ..?!  У  серці,  у  нім  
Аскеза  збиває  пороги  
Заходить,  вклоняючись  в  дім..  

У  матінки  пахнуть  сунички  
І  руки  до  болю  смішні  
Торкається  ними  спіднички  
Не  каже,  що,  теж,  у  вині..  

Пробачення  просить,  дитинко  
Народженна,  ось  де  присядь  
Присядь,  зупинись  на  хвилинку  
Ну,  скільки,  ще  треба  вмовлять?  

Секунди,  ііі..  хліб,  в  оберемку  
Смачні,  немов  злитки  святі  
Водичка,  прозора,  йди,  Лемку  
Постися!!!  Часи  йдуть  не  ті..  

Не  ті,  на  воротях  одвірки  
І  я  перед  ним,  як  дитя  
Схилюся,  й  промовлю  до  хвіртки  
Прийми  і  моє  каяття  ..  

Надвечір,  обніжок  й  калина  
Убрана  в  дзвіночки  рясні  
Найкраща  у  світі  дівчина  
Складає  в  обніжку  пісні  

Курли  туди  вклала  й  гостинця  
Солодке  і  гірке  винце  
І  душу  по  самії  вінця  
І  з  присмаком  ладу  слівце  

Усе,  все,  що  маю,-  ділюся  
Віддам,  ви  приходьте,  усі..  
Мій  Бог  милосердний,  мирюся  
Вклоняючись  в  цій  полосі  ,-  

Так  затишно..  Беріг,  оливи  
Куріпка  пробігла,  рядном  
Прикрила  крилом  тіло  сливи..  
І,  ніби,  над  моїм  вікном  

Здаються  свіжішими  ранки..  
Родинні,  за  єдним  столом..  

24березня...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869207
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2020
автор: Ольга Ратинська