Літньо-весняне кохання

Дзеленчать  на  подвір'ї  дзвіночки,
А  мак  цвітом  багряним  гуде,
Зацвітають  ромашки  довкола,
А  по  полю  дівчинонька  йде.
На  колінця,  тоненькі,  мов  стебла,
Присіла  дівчинонька  та,
І  зірва  по  волошці,  по  зіллю,
Дзвенить  пісня,  а  вона  упліта.
Де-не-де  промайнуло  хлоп'ятко,
І  упав  згляд  його  на  косу,
Різнобарвну,  рябу  і  опрятну,
Мов  веселка-  такую  красу.
І  сховавсь  у  травиці  високій,
Став  він  глипати,  зором  вести,
І  у  пісні  далекій,  веселій,
Ноти  вчув  він  і  літа,  й  весни.
Кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869199
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2020
автор: К.М.М