Людина безпомічна як мурашка
Від суду божого ніде не втече
Працює шукає крихту хліба пташка
Во славу божу оспівує життя земне.
Прийшли ,до влади мародери на трон
До останньої нитки народ обікрали.
Розпалили війну чути людський стон
І своїй долі вирок написали.
Клали ,свою руку на біблію святу
І присягали служити Україні.
У чорній зраді згубили душу свою
Ходять ,живі мерці поміж нас як тіні.
Розпалили вогонь ненависті зло
Знищують ,що створив Небесний Отець.
Рубають, ліси... землі, всяке добро
Животіє ,цар на троні -лукавий жрець.
Спалена земля потопає у крові
Ніхто, не може зупинити лихого.
Скажи ,людино скільки ,потрібно тобі?
Що знущаєся з немічного старого.
І не бояться ,нічого крахобори
У офшорах множать зелену валюту
Як гриби ростуть у них золоті гори
А народ ,загнали у рабство, у скруту.
Зупинись ,людино на все є межа!
Ти ,подумай, про найменшого брата!
Напилася крові стражденна земля.
Над труною сина плаче стара мати.
Війну , зупинити ніхто не в силі
У Америки і Європи cвої проблеми.
Плаче гірко калина на могилі
А у царя як у шейха сяє діадема.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869188
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2020
автор: Чайківчанка